У період масового кредитування українців у 2010-х роках, багато людей підписували банківські анкети, не замислюючись про юридичні наслідки. Минали роки, змінювалися умови обслуговування, тарифи, а банки — особливо державні — починали вимагати повернення сум, які зросли в рази за рахунок пені, штрафів і відсотків.
Але чи завжди такі вимоги законні? – Ні.
Наш кейс — це приклад того, як можна відстояти свої права навіть у ситуації, коли суд першої інстанції вже ухвалив рішення не на вашу користь. І як грамотна юридична підтримка здатна повністю змінити хід справи — та зекономити вам десятки тисяч гривень.
Суть справи
У травні 2018 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогою стягнути з нашої клієнтки заборгованість у розмірі 81 977,69 грн за кредитним договором, укладеним ще у серпні 2012 року.
Позов мотивувався тим, що позичальниця підписала анкету-заяву на отримання картки, банк відкрив їй кредитний ліміт у 5 200 грн, а вона не виконала своїх зобов’язань — через що виникла заборгованість, яка до 2018 року зросла майже до 92 тисяч грн, із яких лише 4 745 грн — це тіло кредиту. Решта — відсотки, штрафи, пеня, комісії.
21 грудня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва задовольнив позов ПриватБанку в повному обсязі та зобов’язав боржницю сплатити борг, а також судовий збір.
Що зробили наші юристи?
Представник клієнтки – адвокат, подала апеляційну скаргу.
У ній ми аргументовано довели, що:
- Анкета-заява 2012 року не містить відсоткової ставки, штрафних санкцій чи умов комісій.
- Банк не надав доказів фактичного надання кредиту. Немає жодного документу, який підтверджує, що кредитні кошти реально були перераховані клієнтці.
- Тарифи, додані до справи, датовані 2014 роком, тоді як кредит було оформлено у 2012-му.
- Пропущено строк позовної давності — банк звернувся до суду через 6 років після підписання анкети, хоча мав це зробити протягом 3 років.
- Брак первинних бухгалтерських документів (виписок, транзакцій, підтверджень з боку клієнта), які мають бути оформлені згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік».
Ми також звернули увагу суду на те, що:
- Жодного договору в класичному розумінні (з умовами, підписами, тарифами) не було.
- Наявність розрахунку заборгованості, підписаного співробітником банку, не є належним доказом без підтвердження обсягу кредиту та факту користування ним.
Результат
29 лютого 2024 року апеляційний суд задовольнив скаргу повністю. Рішення першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову ПриватБанку — відмовлено.
Більше того, ПриватБанк тепер зобов’язаний відшкодувати клієнтці 2 643 грн судових витрат.
ВИСНОВОК
Цей кейс — яскраве підтвердження того, що навіть якщо рішення суду вже винесено, це ще не кінець. Злагоджена робота юристів, аналіз документів і знання процесуального права дозволяють скасувати несправедливі рішення і захистити вас від необґрунтованих вимог фінансових установ.
З постановою можна ознайомитися нижче
