Судові спори, пов’язані з кредитними договорами, часто мають складний та багатогранний характер, адже вони включають взаємодію між фінансовими установами та позичальниками, які можуть трактувати умови договорів по-різному. Важливим аспектом у таких справах є юридична прозорість, відповідність документів вимогам законодавства та чітке дотримання процедурних норм.
Через даний кейс розкриємо ситуацію, коли ПАТ КБ “ПриватБанк” намагався стягнути заборгованість з нашого клієнта за кредитним договором, укладеним ще у 2007 році, однак до справи приєдналися наші юристи та довели недостатність доказової бази, саме тому банк не зміг переконати суд у правомірності своїх вимог.
Далі у статті детально розглянемо обставини справи, аргументи сторін та позицію суду, що призвели до ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову банку.
Судовий розгляд
02 червня 2016 року Здолбунівський районний суд Рівненської області ухвалив заочне рішення по справі № 562/1685/15-ц. Рішенням було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ “ПриватБанк” про стягнення заборгованості за кредитним договором з нашого клієнта.
Банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 188 869,14 грн. З цієї суми:
- 17 173,09 грн. – основний борг за кредитом;
- 120 401,81 грн. – пеня за прострочення платежів;
- 49 140,85 грн. – нараховані проценти за користування кредитом;
- 2 153,39 грн. – комісії;
- 1 888,69 грн. – судовий збір.
Банк обґрунтовував свої вимоги тим, що 28 вересня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви..
Аналіз документів та доказів
Ми подали відзив на позов, і суд встановив, що підписана анкета-заява не містила детальних умов кредитування. Зокрема, у ній не було вказано розмір кредитного ліміту, процентну ставку та умови повернення кредитних коштів. Крім того, суду не були надані докази того, що позичальник отримав кредит у визначеному розмірі. Банк не зміг надати документи, що підтверджують зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.
Суд також звернув увагу на те, що наданий банком Паспорт споживчого кредиту не містив підпису позичальника та не підтверджував факт ознайомлення відповідача з умовами договору. У паспорті були вказані загальні умови кредитування, але він не містив конкретних домовленостей між банком і відповідачем. Існує також практика Верховного Суду про те, що цей документ не може бути належним доказом отримання кредиту та узгоджених умов договору, адже має лише інформаційний характер.
Враховуючи недостатність доказів щодо отримання кредитних коштів та відсутність підпису відповідача на важливих документах, суд вирішив відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ “ПриватБанк”.
Висновок
Дана справа демонструє важливість отримання юридичної допомоги під час судових розглядів, особливо у питаннях кредитування. Відмова у задоволенні позову підкреслює, що навіть великі фінансові установи, такі як ПАТ КБ “ПриватБанк”, не дотримуються вимог законодавства, а тому порушують права позичальників.
Отже, навіть у випадку наявності значної заборгованості, належний захист у суді може допомогти уникнути неправомірного стягнення боргу ключовим фактором є якісна юридична допомога, яку ви зможете отримати в Agrum Iuris.
